Рута давно просила зліпити їй котика з пластиліну, котика-дівчинку, яку вона бачилав в журналі.

І от настали довгі зимові вечори... До того ж Рута нездорова і не ходить у садок. Чого тільки не перероблено, щоб її потішити. У тому числі, й омріяний пластиліновий котик. А оскільки перший котик ну зовісім не був схожий на дівчинку, його було призначено дядьою-татом і доліплено кицю-доцю. Потім Рута самостійно ще зліпила котика-маму. І отримавши неабияке натхнення доліпила ще миску з кісткою і лежачого собаку. Відрізнити її неповторний стиль від ліплення мами Діани, думаю, буде нескладно ).