Назва навіяна висловом товариша про нестандартні маршрути - "екзотика для друзів". Цього разу все було нестандартно.

Черговий раз не потрапила на Чивчин. Але не дуже розстроїлась, як не дивно, - з кожним разом все менше... )

На Довбушанці я була одного разу у таку ж погоду як недавно на Шпицях. То ж хотілося поглянути на неї при світлі сонця.

Якось неждано-негадано випала нагода зробити розвідку у сусідських горах...

Вже якось доводилося милуватись химерними обрисами Шпиць у мряці... І от знову!

Давно вже я, пробігаючи повз, задивлялася на цю вершину, але все бракує часу, коли біжиш Чорногірським хребтом.

У цьому місяці вдалося вибратися в гори аж чотири рази - то, мабуть, мій рекорд. І хоча тричі то були одноденки - все одно я си тішу. )

От і дожилася - соло! Приймаю вітання з прем'єрою. Давно за мною то ходило, і от, завдяки випадку, сталося.

...які ми так і не знайшли, але й не особливо шукали. Завдання було - погуляти нарешті у горах, хоча би погуляти...

Чивчин давно і щільно засів мені в голову. В останні дні жовтня відбулася друга спроба форсувати цю віддалену гору.

Вигляд на г. Чивчин з Пн-Сх сторони (видно хату, де ми ночували - нижня)