 
У цій хатці – чан, у якому ми хлюпались Діти співають "Воины света"
 
 
Екскурсія по садибі "Лумшори"
У номера повертались під загрозою дощу, що ось-ось мав початись, і все ніяк. Тож вирішили ще прогулятись. Рута заартачилась, і ми з нею залишились у номері. Вона швидко заснула, а я з нуду зробила собі і чай, і каву. І тут повернулись гуляючі, розпочався дощ...
   
В очікуванні обіду Свинюшка з 5-літрового бутля
 
Шухер від корів ) Рута відважна!
 
 
Вечеряти пішли до "цімбора", як і снідати наступного ранку. Проти обіцяної у неділю похмурої і холодної погоди, але без опадів, опади були, причому мало не постійно. Тож ми зібралися і вирішили Сашиним джипом штурмувати гірську дорогу, аж до озера, якщо вдасться. Не вдалося. Коли почали "човгати по дну", розвернулись і поїхали геть. Але усі три водоспади по дорозі до озера таки бачили. Другий вдалося сфоткати, а от третій уже ні – лило як з відра...
 
Шашкові баталії "Другий" водоспад
  
Сніданок "У цімбора"
Всю дорогу до Поляни була спокуса ще кудись поїхати, але погода не особливо сприяла подорожам. Все ж Саша виніс мужнє рішення ) їхати в Мукачево. І тут збулась одна з Олегових мрій – він потрапив у Мукачівський замок. Я теж була там уперше, і часу на ознайомлення було небагато, тож вважатиму це знайомство поверховим і таким, що потребує продовження. Описувати його історію не буду – все це при бажанні можна знайти в мережі.
"Паланок" (Мукачівський замок)
   
 
 
   
 
 
Замок справив гарне враження, доглянутий і цікавий, має на території кілька невеличких музеїв, от лише бракує кав'ярні із легендарною закарпатською кавою. Кафе там взагалі немає, принаймі ми не знайшли, лише у сувенірній крамниці була стійка з напоями, але не було місця, щоб присісти і повтикати.
Додому поїхали із відчуттям отриманої сатисфакції, хоч і не повної, але немає межі досконалості... )
| 
