Категорії каталогу

Форма входу



Логін:
Пароль:

Пошук

Головна » Файли » Мои файлы

неБілий слон 2 (ПІЧ)
[ ] 04.05.2012, 17:31

Ранок був туманним, але по мірі того, як ми підіймались, розвиднювалось. На підході до Смотрича парило неймовірно, особливо, звісно, на підйомі. Час від часу над нами і по нас пролітали кавалки туману - і це було дуже приємно, але все ж трохи боязко - щоб не затягнуло зовсім. А воно таки затягнуло. Як і кілька днів тому на вершині Смотрича ми опинились у молоці, лише цього разу без дощу.

 

Чайок, легенькі переживання - чи знайдемо цього разу перемичку. Рушили, дійшли до місця, де стежка роздвоювалась, і де ми минулого разу пішли направо і потрапили на Вухатий Камінь. Отже, наліво. І тут, ми тільки повернули, знову як на замовлення - розвіюється туман акурат над перемичкою - я аж підскакую від радощів! І до повного щастя тут же знаходжу кільце від своєї палки, загублене тут кілька днів тому. ))

Ще кілька десятків кроків - і показується Піп Іван! Туман бігає туди-сюди - то закриває, то відкриває, обсерваторія постійно кутається в біле, ніби встидається, і виглядає лише краєчком ока. Але заблудитись вже вийде. ) Минули перемичку, і почалась фінішна пряма.

 

Коли підіймались останні метри, над самою вершиною раптом зробилося вікно у хмарах і туди заглянуло сонце. Ну просто магія якась! Виходить, ніби Піп Іван запросив нас у гості, визирнувши з-за хмар ще позавчора, коли ми їхали по дорозі через Красник. Потім не пустив нас на кордон, заманив на Марічейку, тоді до Дземброні ). А звідти у нас уже не було іншого шляху. По дорозі він трохи розважав нас туманом і хмарами, щоб не було скучно і жарко, і от привітав на вершині сонцем! Ще й кільце від палки повернув. ))

 

 

Ми були вражені і вдячні. Погуляли навколо руїн обсерваторії і трохи всередині, посиділи за вже традиційним ритуальним чаюванням (носимо з собою маленький термос), тост за вершину - і донизу.

 

На схилах Вухатого Каменя токують глухарі, одного вдалося сфотографувати у польоті. На Вухатому посиділи на тому ж місці, що і попереднього разу з Ренатою й Андрієм. Пили наявний алкоголь, закусували шоколадкою, бо більше нічого вже не було, а хотілось їсти й пити. ) 

 

З Вухатого звернули на водоспад, довелося трохи поборсатись там у снігу. Тоді звично старим лісовим райштоком до полянки з водою, а там і до полонини Смотрич рукою подати. На полонині якось різко розпогодилось. Коли ми присіли відпочити біля колиби, то помітили, що раптом настало літо... Тут подзвонив Андрій стосовно першотравневих свят, і схоже, був заскочений моїм місцезнаходженням, а особливо тим, що я знайшла то кільце від палки. )))

 

Прийшли ми знову на півгодини раніше обіцяного. Душевно посиділи за вечерею на вулиці, погода співала, ми теж. )

 

Примітка стосовно назви (про всяк випадок ;) ): Білим слоном називають обсерваторію на ПІЧі, вкриту снігом. А оскільки сніг на ній вже розтанув, тому і неБілий слон ).

Категорія: Мои файлы | Додав: mijmaliuk
Переглядів: 214 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: