Олеський
Олеський замок відкривають для відвідувачів об 11 год. Ми були там раніше, тож мали змогу потусувати біля сувенірів і монастиря капуцинів, що знаходиться поряд.
Монастир капуцинів з вулиці
Рута мріяла сфоткатись Територія Олеського замку
із цим дракончиком )
Рута з низького старту почала бешкетувати і вередувати, на території замку це досягло свого апогею і вилилося у поламані ворота в альтанці наприкінці алеї скульптур. Далі вередство продовжувалось, але чи то ми попривикли, чи дійсно пішло трохи на спад.
Клямка на воротах замку Колодязь
Внутрішній двір замку Галерея
У музеї замку я вдруге із подивом оглянула стіл-карту, бачену мною ще у 10 років на шкільній екскурсії. Цей експонант запам*ятався мені найбільше, вражаюча річ! Деталі карти викладені шматочками з різних порід дерева: замки, кораблі, дороги і т.д. – фантастика!
Макет замку й території Гобелен
Славнозвісна карта-стіл, що зображає святі місця, міста та фортеці Близького Сходу
Величезні гобелени, картини, ікони, старі п*єци, скрині, різьблене подружнє ліжко, скульптури, меблі та різні старовинні предмети інтер*єру, у т.ч. мармурові столики з інкрустацією та цілий іконостас, і звісно, вражаюча своїми розмірами, просто велетенська!, картина батальної сцени – усе це варто того, щоб відвідати музей, а не просто погуляти замком і парковою територією.
Це не барельєф, а малюнок!
Мармуровий столик з птахом і "чупакаброю" )
Велетенська картина "Битва під Віднем" (8х8 м)
(щоб розмістити її в музеї замку, довелося піднімати дах!)
Ми ідентифікували зображення
як св. Миколая
Отака береза )
Між замками заїхали в придорожню закусочну, популярну серед "дальнобійників", і не помилилися – дальнобійники знають толк в закусочних ). За 50 грн сім*я з 3-х чол. наїдається "від пуза". До того ж смачно!
Підгорецький
Алея до замку Римо-католицький костел Воздвиження та св. Йосипа (XVIII ст.)
навпроти замку, на протилежному кінці алеї
Підгорецький замок, нажаль, не може похвалитися музеєм, узагалі – інтер*єром, туди просто не пускають. Але це повністю компенсується розкішним екстер*єром, котрий з кожним роком все більше і більше руйнується: розвалюються сходи, обвалюються перила... Замок повільно, але впевнено "помирає". Це, можливо, додає йому романтизму, проте все ж дуже шкода втрачати таку красу. Зробили, правда, дах, але далі щось не видно руху...
Вхідна брама Рів навколо замкової стіни
Вигляд з балкону у внутрішній двір
Замкова тераса
Повалялися трохи на травичці з паркової сторони, та й вирішили таки поїхати ще у Золочів, час дозволяє.
"Костюмована" фотосесія
Обирай любу! ) Парковий фасад палацу
У церкву Воздвиження навпроти замку не потрапили, було зачинено. Та церква, на мою думку, також є шедевром місцевої архітектури, і також руйнується, хоч і діюча, але не помітно, щоб велись якісь реставраційні роботи.
Прощальний погляд Воздвиженський костел Колони зі статуями св. Йосипа та Діви Марії (приблизно 10 м)
  
Наша "банда" на фоні костелу Діти потішаються над весільною фотосесією ) Вхід до Золочівського замку
Золочівський
У Золочів потрапили вже надвечір. Гостинний охоронець, хоч і було зачинено, пускав усіх охочих за відповідну плату – і йому добре, і нам.
Мозаїка над входом Одразу зі вхідної брами видно Китайськи палац Мабуть, Зевс )
у візантійському стилі (такі уявлення були у тогочасних європейців про китайську архітектуру ;))
Гарно погуляли валами при західному сонці, діти намотували кола по території, кидали копійки у фонтан, причому Захар постійно влучав у голову рибини.
Захар не розлучався з татовим "Ай-подом"
Андрій медитував у китайській альтанці на пару з Конфуцієм (статуя), ми з Ренатою гуляли між трояндами, Олег оглядав гармати на оборонних валах (артилерист! :)). От лише у музей не потрапили, зачинено.
Секретні агенти ) Рута у засідці
Позаду Ренати видно гармати
Була нав*язлива ідея поїхати ще кудись на тортик, але Рута заснула на зворотній дорозі, тож, нажаль, довелося їхати прямо додому.
| 
