31-го надвечір вже традиційно приїхали мої батьки, Рутині улюблені баба з дідом, щоб провести старий рік. Рута не тямилась від радощів, гонила з дідом до задиху, пищала й верещала, потім влаштувала нам театр одного актора... хоча ні, трохи задіяла й дорослих ;) (див. свіжі відео на моїй сторінці в Ютубі).
Гості дорогі )
Шампано
Дійство
Цього року Новий рік прокрався ще непомітніше, ніж у попередні... Мабуть така тенденція доведе до того, що за рік-другий я просто ляжу спати як завше біля 11 год і прокинуся наступного дня з відчуттям, що нічого-то й не змінилося... Якось пропало то дитяче відчуття Свята. Чудо, де ти?..
Моє 5-річне чудо салюту не дочекалося, заснуло у мами на колінах, не допомогли навіть бенгальські вогні, яких вона так хотіла. Під салют дитина перевдягнулась і пішла у люлю, навіть не поглянувши у вікно. Це мене таки здивувало, бо я досі радію салютам. )
Дивились трансляцію Громадського ТБ з Майдану...
Коли Рута заснула, приходив "Дід Мороз" і залишив їй подарунки під нашою маленькою штучною ялинкою: іграшкову переноску з котиком та робота. Вона взагалі-то замовляла кота-робота, але мабуть Дідо щось наплутав і приніс кота й робота окремо ).
Наші живі коти все не могли зрозуміти, чому ми не йдемо спати і трохи нервували ). Магда з того всього відгризла ніжку Рутиному пряничному чоловічку, котрого спекла спеціально для неї моя чудова співробітниця Христя (це неподобство, тобто відгризання ), теж зафіксовано на відео). Більше того! Після такого акту вандалізму ваза з ялинковими гілками та пряничними чоловічками була переселена в іншу кімнату, але вранці... Олег забув про цей інцидент і впустив Магду в ту кімнату, куди віднесли чоловічків. Результат: відгризена нога в іншого, "мого" чоловічка, причому також ліва...  ))) Печаль у тому, що Рута збиралась з*їсти хоча б котрогось із пряничних чоловічків, а тепер – усьо... Я обіцяла малій, що спробую спекти таких чоловічків, як Христя, хоча... зважаючи на мої кулінарні "здібності", то сумнівно.
Наші потравмовані пряничні чоловічки
Наступного дня хотілось дуже кудись подалі від міста, але потрапили з друзями у самий його центр – така іронія долі. Були там, правда, недовго, бо що там робити?.. Та ще й у такий день – перший день Нового року, ми ж не туристи ).
|
