21 вересня Олеговий вуйко Григорій святкував ювілей – 90 років. Аби всім нам так! Або ще краще. ) 

Напарфумлений чоловік у бездоганному костюмі з оксамитовою краваткою-метеликом кольору бордо і відповідних тонів хустинкою у кишені. Таким усіх зустрічав вуйко в ресторані і запрошував до столу. Нікому не давав заскучати, усіх розважав бесідою, сам уважно слухав, дітей пригощав цукерками, пив вино нарівні з молодими і не втомлювався спілкуватись із гостями. От лише не танцював. Сказав, що його танці (у тому числі і на столі) у минулому – голова може закрутитися. Але мені здається, що вуйко просто перестрахувався, він міг би ще й затанцювати. )

Школа 70-річного проживання у Бельгії відчувалася: стиль, помірність, гострий розум та ясний погляд. Якось не вміють так наші люди, переважно... Отак з гідністю зустрічати старість. Хотілося б мені затанцювати на своєму 90-літньому ювілеї – і щоб голова не закрутилася... )) Щоб, як капітан останнім покидає свій корабель, останньою покинути забаву, і щоб ніхто не помітив моєї втоми.

Дорога родина, на жаль, не у повному складі

Трохи відео танцусів.