"На следующий день..." - є такий старий вже американський блокбастер ).

А наступний день, тобто перший день Нового року, видався подібним до першого дня весни, такий гарний і теплий.

... Читати далі »

Власне - Зустріч Нового року!

Вранці 31 грудня Рута забажала гратися у індіанців і наполегливо просила її розмалювати. У мами вийшлов синтез індіанця, мушкетера і йога. Потім до справи взялася Рута (адже не самій же бавитися у індіанців!) і розмалювала тата. Після чого вони носилися по квартирі з відповідними криками (бідний тато - мабуть, тепер не вірив, що колись йому подобалося бавитись у індіанців! )))

... Читати далі »

Цьогорічний Новорічний репортаж буде складатися з трьох частин, бо нема на то ради ).

Частина перша. Переддень

Рута, яка вже давно жила у святі, серед гірлянд, вогників, соснових  та ялинових гілок і шишок, ялинкових прикрас, іграшок, масок та інших атрибутів свята, потребувала чогось новенького, звеселяючого та тонізуючого! 

Мама витягла із закромів маскарадну сукню, троха завелику, але то нам не завадило, ще пару-трійку аксесуарів - і Рута перетворилась у міні-Попелюшк ... Читати далі »

От і настала прекрасна пора - очікування найвеселішого і найяскравішого свята у році! Свята мандарин і фейєрверків! )

І це очікування точно краще за саме свято - це радісне передчуття дива, чуда, чогось фантастиного... Ці гірлянди, вогники, запах хвої, передсвяткоа суєта і... довгі зимові вечори.

А ще хвора дитина вдома (. Та ми не сумуємо, а пишемо листи ). Листи до Миколая, Санти, Діда Мороза< ... Читати далі »

Минулої суботи у нас відбулась прем*єра. Тобто ми з Рутою вперше відвідали ляльковий театр. Півтора року збирались і нарешті вибрались, причому зовсім спонтанно.

Перед самим театром випадково зустріли подружку, першокласницю і юну балерину Ірусю, котра якраз поверталась зі своєї хореографічної школи. Іруся з мамою склали нам компанію, для підтримки Рутиних штанів. І не дарма, бо Рута страшенно переживала, лякалась, пробувала навіть всплакнути, хотіла їсти й спати (мабуть, з нервів), хапала ... Читати далі »

Один мій гірський товариш зібрався у далекі-далекі краї, назавжди. І от настав час нашого останнього спільного походу (може ще й підемо колись разом, але то невідомо). Маршрут був обраний класичний, в основному через те, щоб показати мені маловідомі й малопомітні стежки в Сколівських Бескидах. Невідомо, коли, і чи взагалі доведеться, ще мені ними блукати, оскільки знайти бажаючих дертися лісовими заростями по маловідомих «небрендових» горах і маршрутах буде непросто. 

Отже, черговий ... Читати далі »

Є думка, і не лише моя, що це одне з чудес України. І нам, львів’янам, повезло, що за чим чудом не потрібно далеко їхати… Ні фото, ні слова не передадуть красу і дух того місця, потрібно побачити й відчути самому. Кожен камінь, кожна скеля видаються зачарованим велетнем, твариною чи якоюсь казковою істотою, звідусіль на вас дивляться чиїсь очі, але не прямо – мабуть, із ввічливості :) кам’яні обличчя показуються переважно у профіль. Колись давніше мені пощастило ночувати у тому місці, прямо під скелею, на м’якому килимі з моху (у спальнику, звісно). Поряд бігали соні (такі маленькі мишки), шелестіли дерева, оживали кам’яні постаті… рекомендую ;)

... Читати далі »

Стартанули біля славнозвісної чебуречної (причому, туди не заходили :)). Пройшлися вздовж ставу.

... Читати далі »

Доволі часто ми разом з друзями відвідуємо по неділях "Ашан" і Ко. Така собі розважальна програма. Атракціони, зоомагазин, містечко розваг в "Антошці", вареники і т.п. Діти щасливі, дорослі... щасливі, що діти щасливі! Хоча місце мерзенне, як на мене, особливо у вихідні пообіді - головна біль від маси людей і браку кисню гарантована.

... Читати далі »

1 жовтня в Рудно, у будинку колєги нашого приятеля Ліона, відбулася митецька ;) акція, а саме "демонстрація звуків" (так сказав Олег! так і хотілося додати "му", себто - "звуків Му"), видобутих нами з індійських класичних музичних інструментів.

Спочатку відбулась невеличка репетиція у нас вдома, у якій Рута намагалась прийняти активну участь. Потім надто активну музикантку було відвезено у Суховолю, до діда в гості, а рештеро (як каже Рута) музик подалися до оселі меломана Віктора.

... Читати далі »