| Не пройшло і 3 роки (а може й пройшло?..), як ми вдруге вибрались у Буковель на лижі, до того ж вперше у цьому сезоні. Погода не дуже сприяла, зима цього року для лижників нікудишня – тепло, малосніжно, дощовито і як наслідок – болотно...
По приїзді якийсь час шукали, де б то поселитись... Зупинились у готелі "Dacia" за 9 км від Буковеля, умови й платня стерпні, кухня розкішна. Власниця, схоже, донька Молдови. Ми там були чи не єдині не молдавани. За вечерею господиня пригостила нас вином власного виробництва – мням. Але то я забігаю наперед.
Ранковий вигляд з південного (і єдиного) вікна нашого номеру у готелі
Після довгого й нудного часопроведення у прокаті спорядження на автостоянці Саша підвіз наше сімейство до витягу № 7 (для "чайноти"), і там я решту дня возилася із Рутою, Олег катався-вчився собі сам. Падав дощ, часу до вечора лишалось небагато, тож з огляду на ці обставини я не особливо фотографувала, та й не до того було. Бідна Рута трохи мордувалася, але результат є. Думаю, наступного разу діло піде вже краще ).
Траса № 7 Після перекусу Вечір у номері Річка біля готелю
Увечері гарно посиділи за столом під домашнє вино і розмаїті неспішні балачки. Руту розважали мультики, та вона й сама непогано себе розважала, зважаючи на те, що на п*ятеро дорослих була єдиною дитиною.
Обід на горі Вигляд з 7-ї траси на г.Буковель Трохи розвиднілось
Ілюмінація за вікном та випендрьож ) Мультики! Вигляд з г.Довга у сторону хр.Свидовець
Наступного дня Олег вдягнув джинси і на лижі не пішов, чи то не хотів, чи то думав, що Рута не схоче... Рута ніби й не була проти, але раз уже тато пропонує кататися на санках..! ) Одним словом, на санках не дуже й вийшло, бо і снігу не було внизу, і розваги інші знайшлися. Особисто мені шкода, що дорогоцінний час було потрачено на таке-всяке, що й у Львові є, але все ж свіже гірське повітря було присутнє й унизу – і це втішає ).
Річка біля нашого готелю Технічне озеро біля 11-го витягу
У мене ж таким чином з*явилась можливість покататися "по-взрослому" ). І я хвостиком причепилася до Саші, бо у Буковельських хитросплетіннях трас майже не орієнтуюся. А він потягнув мене на "чорні" траси, про що не шкодую – виявилось, що не так уже й страшно ). Потім ми ще зробили екскурсійну поїздку на гору Довга (третю і найвищу у комплексі), там було вітряно, туманно і лід місцями на схилах.
НЛО та гігантські птахи над закусочною на горі біля 11-го витягу )
Спуск 11В - "чорна" траса Внизу зліва видно 7-му трасу Є думка, що це г.Синяк )
Після обіду подалися на схили навпроти, через урочище. Там я надивилася пологу трасу для майбутньої поїздки з Рутою, але то ще треба буде перевірити... Здавалося, он щойно був обід, а вже пора домів...
Майже весна... Лівіше від центру – красунчик г.Хом*як
Для допитливих – схема трас і "наглядне пособіє" по катанню на лижах )
| 
