Календар новин

«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29

Форма входу



Логін:
Пароль:

Пошук

Головна » 2016 » Лютий » 4
Вдалий вікенд
18:09

Давно чула про це місце. У селі Ільник, що недалеко від Турки, наш товариш купив будинок.

Хатка на горбі неподалік дороги. Поряд біжить потічок, добігає до більшого потоку, який тече вздовж сільської дороги і впадає у ріку Ільницю, що протікає паралельно із трасою.

Місце - знахідка. Кругом горби, що вже натякають на гори, ліси, але багато відкритого простору, як я і люблю. І ця добра людина дозволяє своїм хорошим знайомим тут відпочивати.

п'ятниця 29 січня

Але спочатку ми поїхали у Борислав. Там недавно відкрили новий гірськолижний спуск, тож треба було поглянути й головне - випробувати.

Здалеку виглядало, ніби їдемо ми туди дарма - на горбі пусто. Але витяг таки працював, і на горі тусувалося з десяток людей, половина з яких - персонал. Тож кататися можна було вздовж і впоперек. Але сніг був так собі - відлига, тож трохи мокрого важкого, трохи обледенілого, трохи калюж... Але ми все одно були задоволені.

  

  

Після катання перекусили на гостинній лавочці біля досить умовної автостоянки, на якій було аж цілих дві машини, одна з яких - наша. Я це люблю! :)

А тоді почалася наша "одісея" в славне місто Турка, до якого вказівник на виїзді з Борислава показував аж 38 км. Думали - за годинку доїдемо, про що і повідомили сусідів в Ільнику, у яких мали взяти ключі. Але ні за годинку, ні навіть за дві ми не доїхали...

То була містична поїздка. Особливо коли стемніло, а ми опинилися серед гір. Навколо ніц не видно, лише обриси пагорбів і міріади зірок на небі. Якось ми зупинилися запитати у подорожнього, скільки ще їхати до Турки, на що отримали відповідь: "30 км". Ми не могли у це повірити! Як?! Невже усю попередню годину ми долали 8 км?..

Наш водій Ліон став дуже нервувати, і хоч було очевидно, що ми їдемо у правильному напрямку, та все одно непорозуміння з кілометражем додавало трохи нервів і неспокою. А відсутність карти їх посилювало. Зате яка краса навколо - гори, сніг і зорі, тиша і легенький морозець... Обігнали ПАЗік, він їхав зі швидкістю пішохода (не жартую), ми самі їхали мабуть біля 15-20 км на годину, інакше як можна 38 км їхати більше двох годин? Чи то дорога була надто слизька, чи то ніч надто темна..? 

І все ж, не дивлячить на всі обставини, а може саме дивлячись на них - я отримала купу задоволення. :)

Від Турки, до якої ми таки доїхали (бо сумніви були), до Ільника іще 12 км, які ми проїхали якось аж надто швидко, зважаючи на попередні кілометри. Поставили машину у доброго чоловіка, обвішались манелями і пішли угору, по дуже слизькій дорозі, ледве додибали.

Але та хата того варта. Добротна, з товстого брусу, на три кімнати, дві з пічками, з купою кухонного начиння, меблів та інших предметів інтер'єру, автентичних і не дуже. Але що багато писати, все видно на фото. І головне - у класному місці, на горбочку, з якого на всі боки гарні краєвиди.

В одній кімнаті сусіда вже натопив нам піч, тож ми зайшли у теплу хату. Це було дуже доречно, зважаючи на пізню годину. Ми швиденько освоїлися і сіли "новий рік" стрічати. Вирішили досвяткувати Ліоновий ювілей, засиділися далеко за північ. Виходили поглядіти на зорі і схід місяця.

  

субота 30 січня

Вранці наступного дня я прокинулася першою, як і завжди зрештою. Сніданок був пізній і затяжний. Потім ми досліджували інтер'єри кімнат і закамарків, навіть лазили на горище. Затим була черга екстер'єрів. :) А також готували їдження. Зварили капусняк і зробили 4 тарілки "шуби"!

  

   

    

  

  

  

  

  

  

Далі буде...

Переглядів: 454 | Додав(ла): mijmaliuk | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: