Несподівано, під час фестивалю у Тустані, прозвучала пропозиція від Ліона поїхати на 2 дні у Сколе, строго на "матрас" ). Я погодилася без роздумів (хоч би й матрас – аби в гори), Олег не мав шансів – йому на роботу, Рута довго мучилася вибором – і таки поїхала до бабусі в Суховолю. Я спочатку вмовляла їхати з нами, але потім збилася – їй там краще, а мені краще відпочивати самій.
В результаті поїхали Ліон з Вікою і племінницею Софі, наша спільна подруга Оксана, донька якої у бабусі в Чернігові, а чоловік (мій товариш по горах) на Сході.., і я. Софі трохи засмутилася, що Рути немає, але не надовго. Дитина прекрасно вміє сама себе розважити – усім би так!
   
Авто без кондюка, спека 39 градусів, але якось доїхали, перед самим Сколе взявся лити дощ, і так рясно. Вирішили їхати на Кам'янку. Але коли ми вибрали місце для стоянки і зупинилися – дощ припинився, поступово прояснилося і знову пригріло сонце – як на замовлення.
  
  
Долину річки Кам'янки ми охрестили "долиною потічків" – стільки там їх було, неміряно, бо ми не міряли. ) Я вибрала місце для наметів акурат на "півострові" між двома потічками, один з яких розливався місцями досить широко, справжнім басейном, ще й з порогами – вода шуміла, гуркотіла, бігла і змивала всі думки...
  
  
Того дня час сплив як то кажуть рікою. Зірки нас тішили своїм блиманням та паданням, а ще супутники, літаки та всякі інші літуни. Якби не холод, може так би і сиділи на вулиці до ранку.
Софі забажала спати у моєму наметі, тож я мала нагоду вранці милуватися чудовою дитячою моською в обнімку із зайчиком та пригадувати Руту. В горах я довго спати не люблю, хочеться побільше всього охопити у свідомому стані, гм... ) Сонце взялося пекти зі самого ранку. Всі ще спали, коли я вже підсмажувалася на килимку. Софі прокинулась другою, потім Ліон, Оксана, Віка могла б спати й до обіду, але ми їй не дали ).
   
  
Коли засмагати обридло, і навіть купатись, жіноча компанія вирушила у мандри, залишивши єдиного мужчину чергувати на кухні. Пішли в сторону водоспаду, зробили фотосесію з візиткою Яроша біля чужих мотоциків, потім фотосесію біля ріки, біля джерела Живої води, потім – біля Мертвого озера, котре тепер називається Журавлиним... До водоспаду не дійшли, бо Ліон подзвонив, що обід вистигає, і то добре, бо до стоянки я особисто вже добігала – така грозова хмарюка сунула, гуркотіло та співало... дуже не хотілося, щоб намок гарно просушений намет.
  
   
Ми швиденько поїли і ще швидше зібрались. А дощ усе не починався. Вже з'явилась думка, що пройде стороною, ан ні – як влило, то вже влило. Спробували проїхатися на екскурсію у село Кам'янка, але так заливало, що ледь що бачили. Ми з Ліоном намагалися затягнути відповідну пісню Дорз, але Оксана запротестувала ).
Riders on the storm
Riders on the storm
Into this house we're born
Into this world we're thrown...
До Львова їхати Ліон був ще не готовий – вдало посиділи напередодні, тож ми заїхали у Сколе і там випадково потрапили у кафе "Діана", в якому готують "м'ясо Софі" – як пальцем в небо ). Дощ проводжав нас іще півдороги до Львова, і постійно крутилася у голові та пісня, продовжуючи тему Дорз, розпочату мною в Тустані...
Riders On The Storm
Riders on the storm
Riders on the storm
Into this house we're born
Into this world we're thrown
Like a dog without a bone
An actor out on loan
Riders on the storm
There's a killer on the road
His brain is squirmin' like a toad
Take a long holiday
Let your children play
If ya give this man a ride
Sweet FAMILY will die
Killer on the road, yeah
Girl ya gotta love your man
Girl ya gotta love your man
Take him by the hand
Make him understand
The world on you depends
Our life will never end
Gotta love your man, yeah
Riders on the storm
Riders on the storm
Into this house we're born
Into this world we're thrown
Like a dog without a bone
An actor out on loan
Riders on the storm
Riders on the storm...
P.s.: На жаль, найцікавіші кадри (а саме – еротична фотосесія з візиткою Яроша) в репорт не потрапили, на прохання Ліона ;)
|
