Я люблю всі квіти. І на питання про улюблені - так і кажу. Але все-таки є фаворити. :) Ось вони.

Знайшла їх випадково, завдяки збігу ряду обставин. Приятель Ліон запросив приєднатися до них із дружиною Вікою і поїхати відпочити на 2 дні у Сколе. По дорозі Ліон хотів заїхати у гості до знайомого музиканта, який недавно купив хатину у Крушельниці, селі біля Корчина. Це як їхати на Урицькі скелі (там напередодні якраз закінчився черговий фестиваль Ту стань!). 

По дорозі ми ніяк не могли остаточно вирішити, їхати у гості чи ні. Тим часом я пригадала, що зовсім недавно мій похідний товариш розповідав мені про штучне озеро біля Сопоту (ті ж краї, після Крушельниці - Урич направо, Сопіт наліво), на хуторі Ровінь. Там колись будували ГЕС, так так і закинули, лише озерце і залишилось, та кусок високої греблі...

Отже, ми поїхали туди, і вирішили, що тим часом таки визначимося з гостями - пасує їхати чи ні. :) По дорозі проїхали хату знайомого, оцінили класне розташування - під горою понад річкою.

І от перед нами те озерце, що мало бути великим водосховищем (три села виселили). А на ньому - вони! Лотоси! Я тішилась як дитина. Негайно полізла у воду, поки друзі вирішували, чи зупинятися тут на ніч. До речі, навпроти озера, через дорогу - досить широко розлилась ріка Стрий. Течія повільна і достатньо глибоко, щоб купатись, як у невеликому басейні.

Велика спокуса була зірвати квітку, але я навіть не торкнулася - і всіх про це прошу. Коли ми скупались і оглянули всі квіти - якраз загриміло у небі, і ми вирішили таки їхати у Сколе, як і було у початкових планах. У гості - завтра.

​  

У гості так і не з'їздили - розминулися з господарями, котрі якраз поїхали до Львова того дня. Зате чудово провели час у Сколе. У тому числі гуляли в сторону Лопати і розвідали класні місця для стоянок. От лише фотік не брали з собою - він хотів відпочити. :)

P.S.: Сьогодні зателефонував Ліон і спитав, чи не знаю я, як пересаджувати лотоси - у нього біля роботи є ставок. :)