Новий рік 

Цього року вперше за останні 9 традиція зустрічання НР вдома була порушена. Вирішили, що Рута вже достатньо доросла, щоб десь швендяти у Новорічну ніч. Трохи вгадали - трохи помилились... 

Домовилися з моєю подругою Оксаною та її донькою Дарусею, подругою Рути, зустрічати НР разом, причому не вдома, а хоч би й у центрі, оскільки на щось більше часу не залишалось - треба готуватися заздалегідь. Чоловічій половині, Олегу та Андрію зі Святком, залишилось лише приєднатися до наших "грандіозних" планів.

31 грудня ще в обід до нас завітали мої батьки, які цього року захотіли проводжати старий рік вдома. Ближче до вечора вони поїхали, і ми стали чекати новорічних гостей.

Тож Оксана з сімейством приїхали до нас вже досить пізнім вечором, щоб провести старий рік. А біля 23 год ми виїхали "у центрА". Там на пл. Ринок мало бути якесь 3-D шоу. Тож ближче до 24 год люди підтягалися на площу і шарилися у пошуках того дійства. Я такі тусовки не дуже люблю, але після того, як одна дівчина звернулась до мене з питанням "де тут Новий рік святкують?", а інша продефілювала по Ринківській бруківці в туфлях на "шпильках" і капронах, настрій у мене піднявся до рівня веселий і стабілізувався. )

Стіною, на яку мали проектувати відео, виявилася стіна Ратуші зі сторони "Правди", акурат там, де торгівельний ряд яток, новорічний ярмарок, так би мовити, - дуже доречно! Люди товпилися безладною юрмою в різні сторони - ми трохи потовпилися з усіма і зрозуміли, що то не є добре. Тоді зайняли місце біля ліхтаря поряд з Нептуном. На нього можна було навіть трохи вилізти, щоб краще бачити. У нас зі собою навіть були окуляри для 3-D (на площі мали їх видавати, але у нас навіть думки не було, що туди варто сунутись; Оксанина родичка пішла по окуляри - так їй сумку порвали). Але бачити особливо не було що. Добре, що хоч тривало то недовго. Навколо несподівано почали літати корки від "шампани", поцілили мені й Оксані в ногу, Руті - в руку. Зайнялися фейєрверки там-сям, Оксана питає: "То що, вже Новий рік настав?" І тут поряд з нами теж щось засвітило, а сусідня "тепла" компашка почала орати "С Новым годом!" Так ми й зрозуміли, що настав 2017-й. Запалили бенгальські вогні для дітей, самі трохи зігрілися віскаріком.

Пішли гуляти, в основному, щоб вибратися з юрби, ну і рух - то життя. ) Обішли площу колом, підійшли до фонтану з Адонісом, і тут - несподівано під кам'яницею намалювалися якісь пацики і врізали запального рок-н-ролу. Нас з Олегом це дуже потішило, Рута тягнула Даринку танцювати. Далі хлопці почали виконувати різні імпровізації на Новорічно-різвяну тему. Дуже хотілося ще там потусуватися, але Святко вже спав на ходу, та й дівчатка вже давно нили, що хочуть до хати.

Тож ми всі запакувалися в Андрієве авто і поїхали тепер до них у гості. Там продовжили забаву. Святко спав, дівчата протрималися до 3-ї ночі, а потім розсілися на дивані перед тєліком разом із Томом (морська свиня Дарусі), і невідомо, скільки би вони так просиділи як дві сови, але ми відправили їх до ліжка, сказали, що завтра скоро настане, і буде знову забава. Самі протрималися до 4-ї.

Наступного дня була гостина, прийшли іще гості, смажили шашличок на вулиці, була чудова погода - життя прекрасне!

Між НР та Різдвом відбувалися різні тусовки - то ми до когось, то хтось до нас. Ми з Рутою сходили нарешті на "Лускунчик". Потім Рута поїхала до бабусі, і всі стали чекати Різдва.

Різдво

Цьогоріч порушили іще одну традицію - поїхали на Святвечір до моїх батьків у Суховолю. Було 20 градусів морозу, сніг - справжня зима! Все чудово, от тільки добирання маршрутками - як ложка дьогтю... 

У батьків і заночували і вранці зустріли Різдво. Рута пішла колядувати до подружки Андріани, Олег займався улюбленою справою - спав, я змусила себе вийти на вулицю і познайомитися з новими татовими кроликами.

Звісно, був святковий обід. А потім іще один, вже в Олегових батьків. Все, як книжка пише.

А 8 січня, у неділю, ми мали сімейний похід у кіно - на нові "Зоряні війни", ура! Рута відсиділа весь довжелезний фільм як доросла - ну ми й не сумнівалися, вона з немовлятка була ще тим глядачем!