Озеро, якщо не помиляюся, десь біля Рясної-Руської. Завіз нас туди Ліон. Заманював у Сколе, а повіз на нове озеро неподалік Львова. )

Озеро наразі загальнодоступне, але навколо вже будується паркан, а двоє чоловіків ходять тудим-сюдим і прикидають, де будуть ставити бар, а де "бєсєдки"... Озер там навіть два. Одне, менше, мабуть, для риболовлі планується, а більше – для купання. Поки що стоять знаки "Ловити рибу заборонено" і "Купатися заборонено". Але нас не проганяли. Казали, лише, щоб не було ніяких вудок. Риба є, велика інколи вистрибує, а мілка "полірує" ноги. 

Водичка в озері досить чиста, прозора, і не дуже холодна. Діти постійно хотіли купатися, і, як і завжди, з води їх треба було виганяти. Дорослі теж купалися. Я і Ліон робили запливи до протилежного берега, Ліон навіть пірнав з місточка.

Трохи збирали гриби, смажили з цибулькою, пили чай із навколишніх трав, ну і не тільки, звісно. ) Над нами досить часто пролітали літаки, різновсякі, прямісінько над головою і дуже низько – магістраль у них тут, напевно.

Рута й Софі забажали спати в одному наметі, ми вибрали їм найтепліший, і вклали там самих. Софі була молодцем, Рута трохи боялася, але Софі її підбадьорювала, і навіть трохи хитрила. Наприклад, коли Віка прилягла біля них, щоб Рута заснула, а потім зібрались виходити – Рута прокинулася, а Софі сказала їй, що Віка зараз повернеться, просто їй треба вийти до вітру, і Рута знову заснула. Правда, я ще трохи поспівала їм колискові знадвору.

Поряд з озером – добротний дитячий майданчик, іще один плюс місця для тих, хто приїхав з дітьми. Окрім того, що вони просто можуть товктися там у своє задоволення, це ще й хороший розігрів після купання у холодній озерній воді.

Біля озер піщаний ґрунт, є невеличкі кар'єри, і багато молодих сосен, а також мінеральне джерело. Місце гарне і затишне, поблизу село, до магазину йти хвилин 10-15, людей немає взагалі, хоча Львів поряд, і село – ось воно. Але навколо багато сміття, під травою. На перший погляд чисто, але давнє сміття вже вписалося в ґрунт, крізь нього проросла трава – і милий горбочок, на який ти присядеш, цілком може виявитись старою купою сміття. Де-не-де з-під трави, а то і з-під землі може стирчати кавалок тарілки чи фрагмент черевика, вже не кажучи про різнокаліберні пляшки чи осколки...

Якби не цей момент, ну і те, що гори далеко ), то місце – супер!