...Чесно зізнаюся, що половину хатнього дійства я пропустила, бо по-1, гублюся в такій суматосі, і з'являється інстинктивне бажання втекти, а по-2, і мене зачепила загальна паніка - Руті все не вдавалося зробити зачіску як слід, порвався босоніжок, сніданок вже "замерз" на столі, а чай перестоявся і т.п.

  

Делегація від нареченого                             Троїсті музики                                              Тусня біля воріт

Після всіх належних обрядів подалися нести квіти до пам'ятника полеглим у ВВВ перед клубом - така місцева традиція. Там відбулася стихійна роздача коровая, нам дісталася підошва, частину якої я привезла бабусям, що лишилися хату пильнувати.

  

Від'їжджаючі і проводжаючі                                                                                             Бабусі

Потім молодьож і батьки наречених поїхали на фотосесію, куди - мені невідомо. Решта їх чекали. Рута страшенно нудилась і всіх діставала, особливо дісталося Аліні - співчуваю. Потім фрагментарно з'являлися Лесині батьки, і не кажучи ні слова, знову кудись їхали. Це забавляло. :) Якби не Рута...

Нарешті поїхали до церкви. Годину чекали своєї черги на вінчання. Там виникло якесь непорозуміння у зв'язку з приїздом Владики і парою, яку, схоже взяли позачергово по протекції. Одна з бабусь пробувала розбиратися, але не хотілося скандалу в такий день.

   

Батько нареченої з "гілцем"                 Очікування під церквою                  Хусточки

  

На церковному подвір'ї                                               Кошеня                           Християнський велосипед :)

У церкві було дуже душно, що усугублялося хустками, які мусили вдягнути всі особи жіночої статі. Через це обряд вінчання я теж наполовину пропустила, а зі мною Рута й Аліна. Ми непогано влаштувалися на лавці в тіньочку і попивали воду з криниці.

   

  

  

  

  

Дійство у церкві й біля церкви

І ось довгоочікувана мить - в ресторан! Там кондиціонери, там уже можна буде відтягнутися - думала я. Біля ресторану розгорнулося чергове дійство, уже з тамадою, спочатку перед залом, затим у залі, і тривало все це іще з годину-півтори. Бідна моя дитина уже була ніяка.

  

Залізниця - любов моя ))                            Пароль!                                                         Родина

  

Другий рівень :)                                                           Завалили                        Молодьож

І от коли ми вже - мушу сказати це слово - нарешті! - розсілися, я зрозуміла, що моя дитина хвора, схоже, є підвищена температура. Термометра у ресторані не знайшлося, тож ми пішли до Крижопільських родичів, що жили поблизу (весілля було в Крижополі, вони з Голубечим практично вже один населений пункт) - мамина двоюрідна сестра Любинка і моя троюрідна Наташа з сім'єю. Наташа пішла зі мною й Рутою. Руту швидко розвезло, на протязі години температура піднялася з 37,3 до 38,5.

Майже одразу до нас прийшла з весілля Аліна, за нею її тато, мій брат Гена, моя мама, Алінина мама Таня, мамина сестра Любинка і двоє Наташиних дівчаток (старша - Рутина ровесниця), а також її чоловік. Я пожартувала, що скоро до нас перебереться піввесілля, Рута жарту не зрозуміла, і була в шоці..!

Але родичі поступово розійшлися, повернулись на забаву. А я з Рутою, Гена й Наташа з чоловіком поїхали у Лікарню швидкої допомоги. Там Руту послухали, виписали ліки. Далі в аптеку і назад, до ліжка. А на весіллі тим часом розгорталося все найцікавіше. Прийшла мамина сестра Люба, розповіла, як зять Сергій (тепер уже Лесин чоловік) мив Лєні (своїй тещі) ноги горілкою і купував їй мешти. А потім були казкові вистави з переодяганням. А ми от тут... я навіть не встигла ні випити, ні закусити.

Рута послухала ті розповіді й сказала, що їй уже краще і треба негайно йти на весілля. Ми ще втримали її на півгодини, і з температурою 38 таки пішли - позитивні емоції теж лікують. А Рута не могла пропустити розрізання весільного торту - напередодні Леся показала його фото на мобільному!

  

Магія святкового торту

  

Пара молода                                                 Розібрали гілце (ритуальне деревце)         Заснула

Дещо ми навіть встигли побачити - див. відео. До того ж Рута втрапила на роздачу "гілця", ритуального деревця, а також короваїв. Але от розрізання торта не дочекалася - заснула на лавці, втома й хвороба взяли своє. Я розбудила, як вона й просила, але Рута сказала - ви мені додому візьміть, на сніданок - і знову заснула.

Тож кидання букету нареченої і перетанцьовки з фатою ми не дочекались, довелося їхати додому. На цей раз до дому тітки Люби, без речей, які залишились у Лєни.

Завершальним акордом стало "занурювання" у будяки при посадці в авто. Було темно й ніц не видно, я лише відчула, що мене щось не пускає, але вже було пізно - всю дорогу ми з Рутою віддирали з себе рип'яхи, псуючи спідниці, і наступного дня я ще довго оббирала наш одяг від колючок.

 

31 серпня

Зрозуміло, що ніч у мене була весела. Міряння температури, давання ліків, поїння чаями. Але гріх жалітися, бувало й гірше. До того ж вранці Рута виглядала значно краще, температури поки не було, і ми вирішили, що можемо ризикнути піти на поправини. Може хоч якийсь танець удасться станцювати чи ще яку розвагу побачити.

В обідню пору спека досягла свого апогею, + 38, а нам якраз пора йти на забаву, точніше їхати. Як їхати у старому авто без кондиціонера, по землі, яка від спеки перетворилася на порох - можете собі уявити.

Якось добралися. У бенкетному залі працювали кондиціонери, але лячно було залишатися біля них надовго - застуда в таких умовах підкрадається непомітно, а Рута лишень після температури. Тож ми, в основному, сиділи на вулиці, там, де танці. Тим більше, що музика зазивала. Рута з Аліною спочатку мнулися, але за якийсь час таки розтанцювалися.

  

Ранок після температури                    До поправин готові!                               Танці у 38-ми градусну спеку (!)

  

Є ще порох у порохівницях :)                      Світлана Іванівна дала жару ))                   Чуть не написала сестри (гг)

Я б теж із задоволенням поскакала, але по-1, у таку спеку і сидіти важко, не те, що танцювати, а по-2, мала мешти з гладкою устілкою, ковзалася у них як на льоду, навіть йти швидко не могла - вислизала, не те, що витанцьовувати. Проте один танець все ж станцювала - запросив брат батька Олесі. Разом із ним ми були дружбою й дружкою на весіллі Лесиних батьків. Тож пригадали трохи молодість. ))

Окрім танців були й весільні розваги - підкидали на стільцях батьків і бабусь молодих, возили на тачці. По тачку пішла сама Леся, до родичів, оригінально виглядала з нею у святковому вбранні, коли везла по вулиці. Процес катання присутній на відео.

Я б лишалася до самого кінця, але родина вже хотіла додому, довелося їхати. А самі стійкі розважались іще до пізнього вечора.

 

1 вересня

Сьогодні ввечері нам їхати додому. Аліна пішла до школи. Рута нудилась півдня, очікуючи її. Дісталося трохи місцевому коту і курчатам.

Брат Гена приніс зі школи цуценя, назвав Школярик, Аліна назвала Джонні. Воно дуже всього боялося, аж трусилося у мене на руках, тож побавитись із ним не вийшло. Зате дівчата класно бавились із повітряними кульками - наливали в них воду і робили бомбочки, а також ганяли десь по дахах і городах.

  

Ручний котик                 Джонік                                                                          Майбутні "бомбочки" у коморі

Коли стемніло, перебралися у хату і вирішили з братом пригадати нашу давню дитячу гру у карти - "Короля", заодно навчити Руту з Аліною. Не встигли навіть розігратися, а вже пора їхати.

5 днів пролетіло як у казці. Рута одразу захотіла приїхати іще. :)

Трохи відео розміщаю тут для заманухи, решта - на моїй сторінці в Ютубі. Перше відео - пізній вечір 30 серпня, наступні три - 31 серпня, поправини, обережно - присутня нецензурна лексика ;)