1 вересня Рута мала несподівано цікавий день. Спонтанно було вирішено проводити подружку Ірусю до першого класу.
На лінійку ми з Рутою спізнилися - Іруся була вже на своєму першому у житті уроці. Ми з Іриними батьками чекали спочатку перед входом до школи, потім перед дверима класу, Рута не могла вже дочекатися...
Потім була радісно-святкова товкітня у класі, розглядання Іриних підручників і т.п., а далі - променад центром міста до Ірусі в гості, мама "уломалась" на 5 хв. Але не так сталося як гадалося: 5 хв переросло спершу у годину-дві, а потім у проводжання Ірусі на свято 1 вересня в іншу школу - балетну. Спати й їсти Рута відмовлялась категорично, вже не кажучи про повернення додому - ніколи, стільки цікавого навколо!
У балетній школі Рута дістала неабияке натхнення, споглядаючи спочатку репетицію, а потім справжні танці: народні й класичні балетні. ЇЇ переповнювали враження, вона носилася між дітьми й дорослими, бігала у ряд до Ірусі, копала повітряні кульки (пізніше керівник групи зробив зауваження дітям за забави з кульками), вимагала випускати її на сцену хоча б віршик почитати :), носилася вже на автопілоті, місцями "зависала"...
Коли все нарешті закінчилося, ми знову через весь центр подалися на 5 хв до Ірусі в гості, відмічати таку славну подію поїданням морозива. Коли ми вже добряче піднабридли господарям, Руту вдалося вмовити їхати додому дивитись мультик. Надворі вже був вечір...
У маршрутці, як тільки вдалося сісти, Рута заснула миттєво, я навіть не встигла її вмостити як слід. Вдома вона демонструвала татові танцювальні па й дуже емоційно розповідала про свої пригоди.
|