Знову була живописна дорога через Словаччину і трохи Чехію. А в Ополе ми теж зависли на дві ночі, і також неплановано. Зате мали час познайомитися з містом і нагулятися вдосталь.

Ночували в буддійському центрі, і там було супер! Місцева Сангха дуже гостинна та привітна. Другого вечора мали спільну вечерю, а вранці перед дорогою - сніданок. Розташована гомпа поблизу центру міста, що було дуже зручно для променадів. А погуляти було де, і на що подивитися теж.

Ополе є одним з найстаріших міст Польщі, перші згадки датуються 845 роком. Тут збереглося багато древніх історичних пам'яток. Дуже багато гарних готичних будинків, вже не кажучи про храми. Через місто протікає річка Одра.

Звідти їхали вже просто до Львова, через Краків, але там не затримувались, бо зовсім не було часу - Віка наступного ранку мала бути на роботі. І так кордон перетнули вже за північ - була трохи черга. Та й колесо довелося міняти дорогою. А ще мусіли заїхати до "Відьми" (придорожня кнайпа така) на славнозвісні вареники, їх там 138 видів! Та й поїсти іноді треба. ) До того ж там нарешті відбулася давно запланована фотосесія в однакових сукнях та мештах. Ліонового розміру не було, тому він не у "формі". ))

Івана Купала відмітили у машині, акурат між кордонами. Вдома я була о 4 ранку з четверга на п'ятницю, тобто мандрувала трохи більше тижня. Але хіба можна порівняти такий тиждень із будь-яким, проведеним удома? Спати не дуже вже й хотілося - трохи в авто поспала, та й емоції розбирали, хороші! )