Нарешті новий матеріал!
Нарешті якась подія.
Рута на морі
І знову Лазурне
Потяг Львів-Херсон, старезний і роздовбаний вагон (про туалети вже мовчу, добре, що горщик Руті взяли...). Море дітисьок, розважались як могли. Рута постійно запитувала, де ж то море, і коли вже буде море, і тд і тп...
- Мамо, тут море! - сказала Рута, котра вже, мабуть, думала, що її надурили ))).
Перше побачення було не дуже успішним. Малій все не подобалось: море холодне, пісок чіпучий, це не те, і то не так... Але якось вдалося захопити збиранням ракушок, будуванням замків з піску і засолодити кукурудзою.
Увечері розваги в пансіонаті. Рута спершу споглядала з балкону, а потім зважилась, причому дуже раптово. Просто зірвалась з місця, заметушилась і сказала, щоб я вбирала її в плаття, бо вона піде на танці. *Але ти мене відведи, а сама йди додому - сказала, - бо мами і баби на танцях не мають бути, а лише діти*. Отаке... )
Обов*язкова зупинка *фонтан*. Запливи каченят розважали не лише Руту. Перші спроби піщаного будівництва.
Напередодні маминого від*їзду відбулась прогулянка у дитячий табір *Парус*, нічогенько грошей туди вбухали...
Йдуть... Останнього мого дня на пляжі було спочатку пасмурно, штормило, хмари загрожували дощем, але вітер відігнав. Я збудувала Руті на прощання місто з піску.
P.s.: Негусто, бо мама була на морі недовгих пару-трійку днів. Наступна частина фотозвіту - за дідом, йому залишено фотоапарат. Чекаємо... )
|