То є моє улюблене місце, принаймі було останні надцять років, і схоже - таким залишається.

Купатися, правда, цього разу не ходили, бо Рута розсоплялась не на жарт. І щоб не дразнити себе водою, зупинилися на відстані від озер, у чудовому місці. Сосни, квіти, поля, коник пасеться, село на горизонті, відсутність людей і мало сміття, бо всі ж тусують поближче до води.

Засмажили форель і овочі, дівчатка збирали квіти, плели вінки, я малювали їм "тату" кульковою ручкою. 

Вже на заході сонця прогулялись таки до озер, їх там цілих три! І там було чудово - пісчані горби, потічок із жабками. Рута впіймала жабеня - відпустила, звісно. Катя замочила спідничку, ловлячи рибок. :)

Хотілося залишитись там на ніч, провести й зустріти сонце...