Категорії каталогу

Форма входу



Логін:
Пароль:

Пошук

Головна » Статьи » Мои статьи

Перший Рутин півЮвілей )

Снідали ми на маленькому "безлюдному" (пів)острівці прямісінько на річці, вище по течії від водоспаду. Там було відкорковане Шампанське і офіційно розпочато святкування ).

Рута навіть скупалась, причому двічі, перший раз просто послизнулась і упала в одязі, тож довелося дозволити скупатись і вдруге: все одно вже без одягу і мокра ). А оскільки місце було в тіні, довелося потім кутати її у плед, щоб не замерзла.
 
  
 
Коли Шампанське було випито, а ноги вже добряче підмерзли, ми виповзли на сонце, і тепер воно було в радість: не припікало, а приємно відігрівало задубілі частини тіла.
Так ми неспішно прийшли до джерела з "живою" водою. А далі опинились на великій поляні, де діти ганяли у футбол і намагались запустити повітряного змія – нажаль, з вітром не склалось.
 
 
  
 
 
А далі була знову річка! Бажаючі купались, лежали, гуляли, діти робили все це разом! ) Рута знайшла, а вірніше, це він її знайшов, приятеля-ровесника, з яким вони більше години возилися у воді з дитячим посудом.
 
 
 
  
 
На обід ми пішли у перевірене місце, на шашличок і бульбу з салом, а також грибну юшку. Перекусивши Рута розпочала танці і все припрошувала Захара приєднатись. Відмовляти іменинниці не годиться, тож довелось Захару приєднатись. Він продемонстрував "па" з айкідо ).

Потім діти намагалися полежати на каменюці і відпочити. Чомусь трава їх не приваблювала. Але камінь не надто зручний для цієї мети, навіть з карематом... 
Руті пора було спати, давно пора, але як заснути в такий день?!
Вирішили піти до Журавлиного (мертвого) озера. Рута залишилась з татом, і ми сподівались, що вона таки подрімає. Та коли повернулись, застали їх за грою у футбол ).
 
 
Час пролетів надто швидко, стрімко наближався вечір, треба їхати до Львова. А так хотілося ще покидати тарілку чи поганяти м*яча на великій гарній поляні, яка до вечора стала майже безлюдною... Але у нас був іще обов*язковий пункт програми: задування свічок на торті і відповідно десерт!
Для такої оказії я перевдягнула іменинницю у вечірній наряд, а господар кнайпи заварив нам лісовий чай. Перед Рутою висипали (нарешті!) гору цукорків, оскільки від торта вона спочатку відмовилась (спочатку!). 
 
 
 
  
 
Після задування свічок Рута іще раз нам станцювала танець маленького "ведмежатка", а тоді почала бавитись із Захаром у принца і Попелюшку: Захар сидів на камені, а вона бігла містком і мала загубити босоніжок, для чого вони його розщіпнули. Але впертий босоніжок все не злітав, і при черговій спробі-пробіжці Рута впала з містка. На цьому ця чудова гра закінчилась, нащастя, без травматичних наслідків. Ми допили свій чай, попрощались з гостинним господарем, і довелося їхати домів.
 
 
Категорія: Мои статьи | Додав: mijmaliuk (22.05.2013)
Переглядів: 467 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: