Діти одразу ж, з низького старту, кинулись кидати камінці у воду, чим в основному і займались весь час, що ми там були. Правда Рута все ж спочатку підкріпилась канапками ). Тоді забігла трохи у воду - захопилась, і була оштрафована.  

Далі дітиська порпались у піску. Мами фотографували. Пізніше прийшов Ірусин тато Сергій з братом і братовою і перейняв естафету фоткання.  

Потім дорослі бавились у "летючу тарілку", діти будували вежу з піску. 

Непомітно звечоріло. Додому не хотілось, але нас з Рутою чекала ще далека дорога додому. Рута, звісно, розплакалась, бо ще хотіла в гості, як зрештою і завжди. 

Але мама Діана була непохитна, і не дарма - додому ми потрапили вже в сутінках.