Описувати дітей важко, на них треба дивитись, хоча б на відео. ) Ми з мамою, Рутиною бабусею Світланою, мабуть сміялись найбільше. Адже діти дійсно дуже кумедні, і те, що вони такі безпосередні, тільки цікаво. Своєю нерегламентованою поведінкою, своїми вибриками діти додавали смаку всьому дійству (як на мене). Але було дуже шкода вихователів, які це важко переносили, які так старались і яким було важко через цей броунівський рух...

Деякі дітлахи вперто й наполегливо бігали до своїх мам, деякі починали плакати у самий непідходячий момент, деякі пробували забавитись, деякі посваритись між собою, але більшість через півгодини вистави відверто нудилась, чухалась, позіхала, теребила одяг, у сусідів також ), розхитувалась на стільцях і навіть намагалась прилягти. 

Рута спочатку задерла спідничку і чухала ніжки біля самого інтимного місця (колготки кусали!), потім вчепилася до бомбонів на голові - я думала, не виживуть. Але віршик розказала добре, не дивлячись на те, що її виступ був майже в кінці вистави, віршик про "бабусю, матусю моєї матусі" ).

Співали голосно і не в лад, танцювали як могли, особливо завзято махали руками. Рута наприкінці таки не втрималась і підбігла до мами попити, сушило бідосю, бо бабуся пригостила вранці канапкою з ікрою.

Коли нарешті закінчилась вистава, почалися промови. Діти сиділи як заворожені, втомились біднятка. І навіть коли нарешті закінчились промови і всі заспівали "Многая літа", діти й далі сиділи на своїх місцях, ніби приросли - довелось зганяти, адже ще обов*язковим пунктом програми - групове фото! ))

І давно щось тут не було відео! ) На Ютубі є ще пісня про бабусь. У Рути щось постійно з ротом робилось під час співу... )))