Тож вечерком після дитсадка я вбрала Руту у всі ті штуки-дрюки, додала свої альпенштоки, і ми поїхали. Тобто Рута поїхала, а я пішла – своїми роликами ще не обзавелася.

Пару разів взимку на ковзанці не пропали дарма – Рута доволі швидко освоїлася, і через 15-20 хвилин почала їздити без палиць. Ще й позувати для фото ).

А навколо цвіли дерева, пахло весною – красота!.. Незабаром вийшов Олег і замінив мене, вечоріло-холодніло...

Не обійшлося й без падіння, вже по дорозі додому – тато тягнув Руту на буксирі...

Завтра підемо знову ).