Минулої суботи вигулювали Руту в центрі. Вона була у захваті! Нові калюжі, нове болото, інші вулиці, будинки й обличчя...

Був дощ. А ще була культ ... Читати далі »

Перші слова прозвучали в останні дні осені: дядя, мама, баба, згодом дідя і тата.

Зараз дідя якось непомітно перетворився в дьодю, тата в каку, Ута в лялю, також популярні комбінації ма-ба, ба-ма, ма-ка, а вислів някі-какі просто перетворився в заклинання.

Маленький словничок Рути:

 Усіх друзів і родичів ... Читати далі »

Не в прямому значенні слів, звичайно! :) 

Поїздка була "весела". Висіли з машини, бадьоро почимчикували до ялинки у центрі міста. Ще би — мороз -14 градусів. Не встигли зробити пару кадрів, як я чуть не відморозила руки. За пару хвилин прибіг Саша, Катрусин тато, який нас туди й привіз, і каже: "Ну що, сфоткались? Програму виконали? Гайда назад в машину, а то дітей поморозите!" :)

... Читати далі »

У мене прохання до всіх. Хочу прийняти участь у фотоконкурсі "Дитяча усмішка" ... Читати далі »

Сьогодні зняли нарешті з Рути ватно-марлеву пов'язку!

Викупали нашого, 3 тижні немитого, брудаса. Ми раділи набагато більше, ніж мала :).

  ... Читати далі »

Мода ... Читати далі »

Рута упала з підвіконника, на очах у своєї нерозторопної мами. Причому того вечора ми ще й приймали гостей. Рутік то плакав, то сміявся, загалом вела себе не дуже адекватно, й було вирішено, то вона просто сильно злякалась. Але наступного дня все продовжилось, і ми таки поїхали в лікарню. Після огляду кількох хірургів і рентгену нарешті вияснили, що у дитини зламана ключиця :(. Наклали ватно-марлеву пов'язку, і тепер моя дитинка бігає по хаті у невідступному супроводі, в основному бабусі, як маленький горбатий гномик... І так два тижні, потім знову їдемо в лікарню...

У лікарні Руточка смачно поспала на бабі, оскільки ми там були 4 години, і якраз серед дня, коли у дітей обідній сон.

... Читати далі »

... Читати далі »